ЗНО ВНО 2012

Таблица перевода баллов ЗНО математика 2009

admin — Tue, 15 Jun 2010 18:20:26 +0000

Таблица перевода баллов ЗНО математика 2009 is a post from: ЗНО ВНО 2012

Таблица перевода тестовых баллов (2009 год)

admin — Fri, 04 Jun 2010 19:34:19 +0000

Таблица перевода тестовых баллов (2009 год) is a post from: ЗНО ВНО 2012

Тестирование по украинскому языку и литературе (04.06.10)

admin — Fri, 04 Jun 2010 15:12:07 +0000

Тестирование по украинскому языку и литературе (04.06.10) is a post from: ЗНО ВНО 2012

Тестирование по украинскому языку и литературе (03.06.10)

admin — Fri, 04 Jun 2010 15:06:28 +0000

Тестирование по украинскому языку и литературе (03.06.10) is a post from: ЗНО ВНО 2012

Тестирование по украинскому языку и литературе (02.06.10)

admin — Wed, 02 Jun 2010 14:40:40 +0000

Тема сочинения: Ми – це не безліч стандартних “Я”, а безліч Всесвітів різних

Тестирование по украинскому языку и литературе (02.06.10) is a post from: ЗНО ВНО 2012

КОЛИ В ЛЮДИНИ Є НАРОД, ТОДІ ВОНА УЖЕ ЛЮДИНА.

admin — Wed, 19 May 2010 11:09:52 +0000

Сьогодні дуже багато говорять про те (зокрема, наші політики, журналісти, піарщики і навіть деякі культурологи), що український народ несамодостатній і нецілісний, що Україна поділена на Схід і Захід, що у нас неправильні закони і перекручена історія. Багато хто намагається спекулювати такими твердженнями і гарно маніпулювати масовою свідомістю. Особливо перед виборами Президента чи Верховної Ради з уст «поважних осіб» такі думки часто лунають по радіо і телебаченню, над ними дискутують у пресі.
І дійсно, у Харкові молодь майже не розмовляє українською мовою, а більшість моїх знайомих, м’яко кажучи, не ввансають себе патріотами і бажають залишити Україну за першої ж можливості. Проте я знаю людей, які щиро люблять свою Вітчизну, пишаються нею і не бояться називатися Українцями. Я серед них!
Па моє переконання, Україна сьогодні — це но тільки чвари наших політиків, не тільки безробіття і криза… Це також прекрасні письменники, співаки і актори, спортсмени, наші сміливі боксери і футболісти.
На сучасному етапі Україну об’єднало ЄВРО-2012.1 в контексті цієї події вже не важливим стає, чи ти львів’янин, чи харків’янин, чи бідний, чи багатий, а важливо, що конкретно кожен із нас може зробити задля своєї держави, щоб гідно представити свій народ, свою націю на міжнародній арені.
Нещодавно у Харкові відбувся футбольний матч у рамках ліги Європи: команда «Металіст» боролася з австрійським клубом «Штурм». Наші програли, але двадцять три тисячі харківських (а також з інших регіонів України) вболівальників так підтримували свою команду, що просто наверталися сльози. Блакитно-жовті (у прямому і переносному сенсі) глядачі матчу дихали в унісон, співали в унісон, і здавалося, що навіть удари їхніх сердець також співпадали.
Перед цим матчем я придбала український прапор і, загорнувшись на трибуні у нього, плакала разом з усіма.Переконана, що у той момент, як ніколи гостро, не тільки я, а й багато інших уболівальників почували, що кожен із нас Українець і наша країна найкраща! -
Щоразу, коли починаю роздумувати над питанням патріотизму своїх співвітчизників, пригадую вислів відомого’ філософа Сенеки, який говорив: «Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя». Ось і ми, двадцять три тисячі вболівальників на трибунах і в декілька разів більше біля телевізорів, любимо свою команду, яка є символічним обличчям, серцем нашої України, не за те, що вона; виграла чи програла, а за те, що вона наша, рідна, Харківська, СВОЯ.

КОЛИ В ЛЮДИНИ Є НАРОД, ТОДІ ВОНА УЖЕ ЛЮДИНА. is a post from: ЗНО ВНО 2012

ОСВІТА І ВИХОВАННЯ Є НАЙВАЖЛИВІШИМИ КОМПОНЕНТАМИ КУЛЬТУРИ

admin — Wed, 19 May 2010 11:06:27 +0000

Сучасна українська держава все ще перебуває в стані пошуку чітких орієнтирів. Позначилося це на кардинальних змінах, яким підлягають усі без винятку сфери життєдіяльності суспільства. Звідси окреслюється і головна суспільна мета — побудова власної держави, яка немислима без національної ідеї, відродлсення ніаціональної пам’яті і духовності. Одним із найстаріших інститутів людства, який постійно впливав на становлення суспільства і через який проходить кожна людина, набуваючи рис особистості, фахівця й громадянина, є освіта. Вона не тільки дає знання, формує уміння й навички, а й різнобічно розвиває людину, виявляє та вдосконалює її можливості й інтереси, формує життєві цінності.
Освітня система базується на численних принципах, головним з яких є взаємозв’язок навчання і виховання. Сьогодні чимало науковців наголошують на тісному взаємозв’язку такого виховання і формування самоусвідомлення. Основними принципами національного виховання, на мою думку, є гуманізм, єдність родинного і шкільного впливу, приро-довід повід ність.
Високий рівень національної самосвідомості пов’язаний не просто з теоретичним усвідомленням процесів національного відродження, а й з практичною готовністю людини до участі в розбудові незалежної держави. Адже національно свідомою вважається людина, яка співвідносить себе із певною нацією і розглядає цей факт як позитивний. Якщо людина байдужа до національних надбань свого народу, то вона не має національних орієнтирів, а через це поступово втрачається і її зв’язок з батьківщиною.
У сучасних умовах національне виховання сприяє формуванню основних компонентів духовного світу особистості, на-ціональноїпсихології,національногомислення,моралій етики, національної свідомості й самосвідомості. Як зауважує відомий український етнолог Галина Лозко, «не можна виховувати громадянина певної держави, не визначивши для нього цілком певних координат, як не можна будувати громадянського суспільства, не виховуючи власних громадян».
Сутнісною ознакою національної самосвідомості є самопізнання як потяг виявити дійсні джерела національного розвитку. Одним із таких джерел науковці називають рідну мову, оскільки в ній найповніше відобраясено й зафіксовано всі тонкощі світосприйняття, буття, історичний шлях, ментальність і характер народу. Майже всі дослідники стверджують, що одним із засобів підвищення ефективності національного виховання є організація навчального процесу в усіх національних закладах освіти державною мовою. «Мова — це глибина тисячоліть », ~ як зазначала Н. Шумило.
Чим вищий рівень національної культури, національної мови як головної ознаки її існування, тим вищий рівень національної та державної свідомості. Рідна мова містить величезний духовний потенціал і є природним вихователем. Вона концентрує у собі весь ку.чьтурно-історичний шлях .чю-дей, є могутнім засобом єднання народу, єднання національних сил.
Для ефективного використання виховних можливостей національного впливу на особистість, на мою думку, потрібне безпосереднє залучення сучасних школярів до вивчення рідної історії, культури, мови, традицій, звичаїв тощо.
Важливо, щоб сучасний навчально-виховний процес осмислювався через призму національного характеру (менталітету), адже особливості вдачі впливають на специфіку освіти, і навпаки,— освіта певною мірою визначає національний характер. Особливої ваги у цьому контексті набирає індивідуально-особистісний підхід у виховному процесі.
Для того щоб забезпечити нашій державі стабільне і гарне майбутнє, сучасне покоління повинно цілеспрямовано працювати над вихованням молоді в національному дусі. На мою думку, тільки освіта з національним спрямуванням може ростити націю, утверджувати національну ідею, формуючи національну самосвідомість та національний характер у своїх вихованців.

ОСВІТА І ВИХОВАННЯ Є НАЙВАЖЛИВІШИМИ КОМПОНЕНТАМИ КУЛЬТУРИ is a post from: ЗНО ВНО 2012

Таблица среднего балла аттестата

admin — Thu, 15 Apr 2010 14:59:45 +0000

Таблиця переведення середнього балу атестата

з 12-бальної у 200-бальну шкалу

1	106	4	124,0	8	162,0
1,1	106,6	4,1	125,0	8,1	163,0
1,2	107,2	4,2	125,9	8,2	163,9
1,3	107,8	4,3	126,9	8,3	164,9
1,4	108,4	4,4	127,8	8,4	165,8
1,5	109	4,5	128,8	8,5	166,8
1,6	109,6	4,6	129,7	8,6	167,7
1,7	110,2	4,7	130,7	8,7	168,7
1,8	110,8	4,8	131,6	8,8	169,6
1,9	111,4	4,9	132,6	8,9	170,5
2	112	5	133,5	9	171,5
2,1	112,6	5,1	134,5	9,1	172,4
2,2	113,2	5,2	135,4	9,2	173,4
2,3	113,8	5,3	136,4	9,3	174,3
2,4	114,4	5,4	137,3	9,4	175,3
2,5	115	5,5	138,3	9,5	176,2
2,6	115,6	5,6	139,2	9,6	177,2
2,7	116,2	5,7	140,2	9,7	178,1
2,8	116,8	5,8	141,1	9,8	179,1
2,9	117,4	5,9	142,1	9,9	180,0
3	118	6	143,0	10	181,0
3,1	118,6	6,1	144,0	10,1	181,9
3,2	119,2	6,2	144,9	10,2	182,9
3,3	119,8	6,3	145,9	10,3	183,8
3,4	120,4	6,4	146,8	10,4	184,8
3,5	121	6,5	147,8	10,5	185,7
3,6	121,6	6,6	148,7	10,6	186,7
3,7	122,2	6,7	149,7	10,7	187,6
3,8	122,8	6,8	150,6	10,8	188,6
3,9	123,4	6,9	151,6	10,9	189,5
		7	152,5	11	190,5
		7,1	153,5	11,1	191,4
		7,2	154,4	11,2	192,4
		7,3	155,4	11,3	193,3
		7,4	156,3	11,4	194,3
		7,5	157,3	11,5	195,2
		7,6	158,2	11,6	196,2
		7,7	159,2	11,7	197,1
		7,8	160,1	11,8	198,1
		7,9	161,1	11,9	199,0
				12	200,0

Таблица среднего балла аттестата is a post from: ЗНО ВНО 2012

ДЕ СПІВАЮТЬ, ТАМ ОХОЧЕ ЛИШАЙСЯ ЖИТИ, ЛИХІ ЛЮДИ НЕ МАЮТЬ ПІСЕНЬ.

admin — Fri, 09 Apr 2010 17:44:37 +0000

«Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу»,— так висловлювався про народну пісню Олександр Довженко. І дійсно, пісня, мова, традиції,— все це перебуває у нерозривному зв’язку з конкретним місцем на землі, яке сьогодні називають геокультурою. Ще Климент Квітка та Леся Українка наголошували на необхідності вивчення народних пісень, музики у зв’язку з тим середовищем, де вони звучать.

Музична культура українців надзвичайно багата жанрами, стилями, ритмомелодикою. Фактично, кожен регіон має свої особливості пісенної і танцювальної музики. При цьому українські пісні по праву можна вважати національним епосом, у якому відбилась й історична пам’ять народу, і його національна свідомість. Думаю, усі хоча б раз чули такі пісні, як «Ой на горі та й женці жнуть», «Зажурилась Україна, бо нічим прожити», «Ой на Івана, ой на Купала», «Горіла сосна, палала», «Чом ти не прийшов, як вечір зійшов?» та інші. До сьогодні збереглися тексти пісень, які звучали ш;е кілька тисячоліть тому. У чому їх сила? Мабуть, у тому, що вони відбивають найтонші, найглибші порухи нашої української душі, національного характеру. Пісні нашого народу сповнені виключним ліризмом, душевністю, співпереживаннями, що вказують на такі риси українців, як мрійливість, лагідність, закоханість у природу.

Пісні супроводжували наш народ протягом усього його існування. У так званих історичних піснях від,биті головні історичні події та змальовані ідеальні герої-захисники своєї Батьківщини. В обрядових — оспівані народні звичаї та обряди. Родинно-побутові пісні лунали від народження людини до її переходу у потойбічний світ.

Адам Міцкевич вважав народну пісню духовним обличчям нації, а Григорій Тютюнник говорив, що у пісні сповідається душа.

Пам’ятаю, як колись у селі моя бабуся з сусідкою сідали увечері під яблунею і у два голоси Заводили тужливих українських пісень. І часом не чути було їх слів, але та дивна ритмомелодика, яка лунала з саду, заворожувала мене І унось мій душевний гармидер вибудовувала в цілковиту гармонію. Можливо, і дійсно, у тих піснях сповідалися не лише моя бабуся та її сусідка, а й я, і все наше поліське село, І ціла Україна. І як після сповіді людина відчуває полегшення і якесь дивовижне оновлення, так і я, купаючись у піснях, відчувала той розумом незрозумілий ефір українства, яким було просякнуте все: і вишивані рушники на стінах, і пиріжки з малиною, і бабусині пісні.

Мама співала значно менше. Можливо, тому, що на муки, як і на інші речі, мода приходить і відходить. А можливо, й тому, що не мала такого гарного голосу, як бабуся. Та мені здавалося, що через це наша родина почала втрачати енергію своєї нації, немов нас, як маля, відірвали від матері І помістили десь далеко від рідної геокультури.

Сьогодні музикознавці відзначають тотальні чужоземні виливи у музиці, та це явище, на мою думку, спостерігається І II будь-якій іншій національній культурі. Незважаючи на ЦК українська музика, пісня не-втрачає своєї самобутності (що підтверджують і численні наші виконавці — Руслана, Ані Лорак, Таїсія Повалій, гурт «Танок на майдані Конго» та інші), а українці по праву вважаються одним із інших народів світу.

ДЕ СПІВАЮТЬ, ТАМ ОХОЧЕ ЛИШАЙСЯ ЖИТИ, ЛИХІ ЛЮДИ НЕ МАЮТЬ ПІСЕНЬ. is a post from: ЗНО ВНО 2012

ЩО ГОРОД, то НОРОВ, що СЕЛО, то ЗВИЧАЙ. (НАРОДНА МУДРІСТЬ)

admin — Fri, 09 Apr 2010 17:36:51 +0000

Українська музика, театр, архітектура, образотворче мистецтво — все це складники різноманітної й багатовікової нашої національної культури, народознавства. Який складний шлях пройшла наша мова, головним носієм якої були не стільки освічені верстви населення, які часто користувалися мовами штучними, книжними, скільки народні, як їх іще називали, «темні» маси. З плином історії так виходило, що культура писемна то вивищувалася, то зникала, а народ тисячоліттями тримав у пам’яті свої пісні, обряди, казки, свою міфологію, світобачення, календар, богів і духів, свою етику й естетику.

На нашій землі в різні часи жили різні племена й народи, які були і дружні, і ворожі нашим предкам, однак саме вони (причинилися до творення і розвитку нашого народу, нації. Протягом століть одні племена — скіфи, сармати, половці, слов’яни, татари — змінювали чи витісняли інших, асимілювалися, переливалися в інші і таким чином брали участь у етнотворенні українців.

Саме це, на мою думку, привело до того, що на такій великій українській території навіть сьогодні (не кажучи вже про минулі часи) ми можемо спостерігати надзвичайне багатоманіття звичаїв, традицій, обрядів і вірувань.

Ще в XIX столітті українські дослідники у своїх працях описували декілька етнографічних районів у межах України, що певною мірою відрізнялися між собою за культурними і побутовими ознаками. Це Полісся, Поділля, Карпати, Наддніпрянщина, Слобожанщина і Південь.

На сучасному етапі, я вважаю, саме на Поліссі збереглися найархаїчніші культурно-побутові риси, успадковані українцями ще від племен древлян та сіверян (весільні, похоронні обряди). Про міцний зв’язок із предками свідчать і мовні особливості цього регіону. Кому доводилося бувати, наприклад, у Житомирі чи Коростені, той, мабуть, чув, як на «жінок» тут кажуть староукраїнською «жонки», а замість «сіяти» — «сєют» кукурудзу чи зерно.

ЩО ГОРОД, то НОРОВ, що СЕЛО, то ЗВИЧАЙ. (НАРОДНА МУДРІСТЬ) is a post from: ЗНО ВНО 2012